Минулого тижня у парламенті вирувало життя. Ми багато розглянули законопроектів, передусім закінчили розгляд бюджету, звісно «Батьківщина» не підтримала його, я вам уже розповідав чому. Серед усіх подій я хотів би відзначити ось що – 4 листопада Україна святкувала день залізничника. Чудово привітав Сергій Власенко Сергія Лещенка із професійним, так би мовити, святом, (ви можете подивитись на його сторінці на Фейсбуці). Мустафа Найєм та Сергій Лещенко – це два відомі інфраструктурники. Люди, які взагалі незрозуміло звідки взялися, може вони були й непоганими журналістами, але з них не вийшли фахівці з інфраструктури. Вони не принесли в галузь взагалі нічого корисного, але не тільки вони. Цього тижня було міністрозаміщення, казали, що близько 20 міністрів уже замінили в уряді Шмигаля. До речі, його самого треба було вже змінити. «Батьківщина» голосувала за те, щоб звільнити міністрів, але не голосувала за нові призначення. Чому? Нам дуже часто ставили це питання, бо ми проголосували за зняття Разумкова. Відповідаємо: тому що Разумков порушував регламент, згадайте, як ночами голосувалися закони про ринок землі та багато іншого. Так само і за зняття цих міністрів ми свідомо голосували – нехай уже покажуть усю лаву запасних Зеленського. Насправді до когось я позитивно ставлюся, до когось негативно, але ж питання не в них. Це все мені нагадує сюжет із байки Крилова: «Вигадниця Мартишка, Осел, Козел та клишоногий Мишка…» – вони намагалися грати, а потім у солов’я запитали, чому у них нічого не виходить. А він каже, що, так, у вас є ноти, у вас є музичні інструменти – це звісно добре, але для того, щоб грати треба бути музикантом: «Тож, як сідати — сварки марні, бо з вас музики незугарні». Проблема, наголошую ще раз і ще раз, у тому, що некваліфіковані кадри намагаються керувати країною. Ви знаєте, коли йшли президентські вибори, я зняв ролик (ви можете подивитися його тут), я переодягся в лікаря й пропонував глядачам прийти до мене на операцію видалення апендициту, і говорив, що я подивився на YouTube, як вона робиться – давайте спробуємо. Скажіть ви сядете в таксі, якщо вам таксист скаже, що він тільки стажер і через тиждень напевно у нього будуть права? Ви побоїтесь. Але чому ви обрали президентом Зеленського і дали йому всю відповідальність, адже вибрали не лише його, а й більшість у парламенті? Тобто ви розумієте, що на сьогодні у нас влада повністю монополізована. Сьогодні є певна диктатура, сьогодні є президент з офісом президента, який керує парламентом, прем’єр-міністром та урядом і робить там якісь перестановки. Сам навчається і навчає своє оточення. Загалом це чергова зміна декорацій та облич, але, на жаль, платимо за це все ми з вами.
Нагадаю, у попередньому блозі я вам розповідав про енергетичний колапс, який насувається, так от відтоді нічого не змінилося. За останні 2 тижні я спілкувався з великою кількістю бізнесменів у Київській області, вони не кажуть, вони кричать – дайте правила гри і ми самі виживатимемо. 3 дні тому Україна попри те, що ми багато критикували і говорили про те, що білоруську атомну станцію незаконно збудували, (Литва проти, Польща проти, але не дивлячись на це вони купують електроенергію) ми купили перші 500 мегават. Так от я не розумію, якщо ми можемо купувати електроенергію безпосередньо у білоруської станції, яка побудована коштом російського агресора, чому ми газ не можемо так само купувати, чому ми його купуємо десь у Європі, де він не видобувається і не зберігається? Загалом ми повільно, але впевнено рухаємося до колапсу. Влада нам розповідає про суди, які йдуть десь у Південній Америці чи Африці з вугіллям, яке нас врятує. Хотілося б у це вірити, але допоки, слава Богу, погода дає нам усі шанси перезимувати. Загалом енергетичний колапс насувається, ракет, які ми побудували поки що немає і слава богу вони не націлені на Росію, тому що поки ми їх націлюватимемо – їхні ракети вже точно будуть тут.
Подивимося, що принесуть нам нові міністри, втім я хочу вам сказати, що я не почув нічого позитивного.
