На шпальтах Української Правди з’явився матеріал, у якому Генеральний прокурор України прокоментував ситуацію щодо вручення мені підозри у «Борисполі». Заява Луценка стала для мене справжньою несподіванкою. Вразила й його цитата, що він навіть не знає, з якої справи цю підозру вручено! Цитую з УП: «Чесно, навіть не знаю. У нього так багато справ… Це пов’язано з якимись розкраданнями».
Насправді гучна заява про розкрадання – це черговий політичний тиск на мене. Нагадаю, у вересні минулого року в моєму будинку близько 30 СБУшників проводили незаконний обшук. Незаконність цих «слідчих дій» згодом визнав суд, адже правоохоронці внесли до тексту протоколу обшуку завідомо неправдиві відомості та припустилися низки процесуальних порушень, знехтувавши вимогами Кримінально-процесуального кодексу України.
Але це не завадило силовикам зробити заяву, що я начебто перешкоджав їх діям та навіть пошкодив їм казене майно. Насправді, я упустив у воду якусь палку. І, вочевидь, саме у той момент з’явився привід завести на мене кримінальну справу, яка за словами генпрокурора, «пов’язана з якимись розкраданнями».
Навіть якщо суд визнає мою провину, я заплачу адміністративний штраф, хай декілька тисяч гривень. Цікаво, а скільки коштувало державному бюджету пригнати у «Бориспіль» 50 силовиків?
Мені хотілося б, щоб Генеральний прокурор України робив заяви, які б базувалися на фахових висновках та на конкретних фактах, а не говорив, що підозру вручено, але чому – невідомо.
Сьогодні Київська обласна “Батьківщина” намагалася зв’язатися з редакцією Української правди, аби надати коментар від нашої політичної сили щодо затримання мене у аеропорту “Бориспіль” та навіть надіслали до видання офіційний запит.Однак, на жаль, УП це не зацікавило.
