Коронавірус – це єдина тема, яку зараз обговорюють на кожній кухні у світі. Сьогодні хочу розповісти скільки пандемія коштуватиме бюджету України. Чи зможе Зеленський та його уряд на чолі з Шмигалем забезпечити країні стабільність у корона-кризі та чи буде дефолт?
На жаль, є версія, що це не природній вірус, а справа рук людини. Можливо, ми колись про це дізнаємось, але давайте поговоримо до чого це все призвело сьогодні. Паніка на ринках, паніка у Всесвітньої організації охорони здоров’я і карантин у багатьох країнах. Сьогодні коронавірусом вражена Італія, хоча вона на одному з перших місць за рівнем організації медицини, і Мілан посідає не останнє місце у рейтингу забезпечення медичних закладів. Але й у них паніка і повний карантин. А у нас все тихо і спокійно. Чому? Тому що діагностувати цю хворобу в нас не можуть. Коронавірус − невідома для нас хвороба. Найгірше те, що через коронавірус швидко розвивається пневмонія і для того, щоб лікувати її у важкій стадії необхідний апарат штучного дихання. Знаєте скільки таких апаратів в Україні? 500. Масово їх закуповували ще у 2009 році, кола виникла схожа необхідність. Тоді уряд на чолі з Юлією Тимошенко закуповував ці апарати. Сьогодні рівень забезпеченості лікарень таким обладнанням майже нульовий. Просто уявіть масштаб проблеми: ми можемо лікувати лише 500 людей одночасно, коли очікується, що хворих може бути сотні тисяч.
Статистика захворюваності дуже погана, бо коронавірус дуже швидко розповсюджується. Сьогодні він вже охопив всю планету. Летальність цієї хвороби складає 5%.
Скільки пандемія коштуватиме бюджету України?
Але я не хочу сіяти паніку. Я не медичний експерт, але я можу себе назвати експертом в економіці. Ми не живемо у вакуумі, Україна не є закритою країною. Ми дуже залежні від світових економічних процесів. Хочу звернути вашу увагу на декілька аспектів. Так, впали фондові ринки, так, закрились деякі порти та певні економічні сфери у деяких провінціях Китаю. Але в чому річ? Після Китайського Нового року 200 мільйонів людей не вийшли на роботу у Китаї. Це було у кінці січня. Тобто, останні судна з Китаю вже відвантажили свої товари, інших поки не буде. Що це значить для нас з вами? Бюджет недоотримає десятки мільярдів гривень від розмитнення товарів, запчастин, обладнання, − всього того, що Україна імпортує з Китаю. Ми говоримо про те, що у нас вже була дірка у 100 мільярдів гривень в бюджеті, коли уходив Гончарук. Сьогодні недоотримання коштів лише набирає обертів.
Українська медицина в руїнах. Чому її може не стати вже 1 квітня?
Крім того міністр охорони здоров’я заявив, що реформа медицини − це утопія і, якщо до 1 квітня ми не знайдемо гроші для централізованого фінансування медицини з бюджету, то її просто не буде. Мільйони людей залишаться без роботи, тому що уряд Гончарука за підтримки Зеленського передбачив субвенції на медицину (прямі надходження грошей з бюджету) тільки на 1-ий квартал 2020 року. Всі інші 9 місяців − це або ліквідація медичних закладів, або фінансування з місцевих бюджетів. Сьогодні очевидно, що грошей у місцевих бюджетів немає. Тому є 2 шляхи: скасувати реформу і зберегти ці заклади і цих людей, які нам просто необхідні для того, аби лікувати хворих або ми повинні будемо вигнати на вулицю лікарів і просто не буде кому рятувати українців від наслідків коронавірусу. Що вирішить уряд і Зеленський не зрозуміло, триває дискусія.
Чи буде дефолт?
Ще хочу звернути вашу увагу, ринки впали і все те, що виробляє наша металургійна галузь потроху знецінюється. Тобто грошей від експорту буде надходити значно менше. Така сама картина і на аграрному ринку. Ціна на нашу аграрну продукцію теж зменшується. Споживання всього зменшується у світі, зупиняється будівництво, менше стають виготовляти продукти харчування, бо люди стають менше їх купувати. Перша хвиля пройшла, коли фактично розмели все, що лежало на полицях, а далі магазини закривають, відповідно й купуватимуть менше. Я хочу сказати про те, що надходження грошей у бюджет і їх використання для виплати заробітних плат, а також пенсій під великим питанням. Необхідно якомога скоріше переглянути бюджет України, прийняти колосальні зміни: скоротити видатки і врахувати пенсії та заробітні плати бюджетників. Багато хто порівнює кризу 2008 року з сьогоденням. У чому різниця? Справа втім, що тоді постраждали ті, хто розміщував свої акції на ринку IPO, а потім за рахунок котирувань решту акції використовували, як заставу для залучення кредитів. Коли ринки почали падати, їх застави знецінилися, їх попросили повернути кредити і через це вони збанкрутували. Сьогодні такої проблеми начебто і немає, бо ми знаємо, що якогось економічного зростання бізнесу в Україні не було. Тому й бізнес не залучав кошти зовнішніх фінансових структур. Але хто сьогодні є найбільшим боржником в Україні? Це держава, це Національний банк України, який запозичив дуже багато грошей. Тільки за останній рік ми отримали близько 15 мільярдів від зовнішніх кредиторів. Це під гарантії держави, під облігації, які емітував Нацбанк. Що відбуватиметься далі? Все дуже просто, або попросять повернути, або попросять обслуговувати. А грошей для того, аби обслуговувати свої борги в нас немає. Чи дасть МВФ сьогодні новий кредит, чи не дасть, − від цього залежить чи буде в Україні дефолт, чи ні. Що означає дефолт? Я намагатимусь пояснити простіше − це, коли країна відмовляється від своїх боргів. Скажіть, якщо ви позичили комусь, а потім ця людина відмовилась вам повертати борг, ви їй дасте гроші ще раз? Ні. Україна не впорається без, передусім, зовнішньої допомоги. Що відбуватиметься: знецінення гривні, який буде курс 50, 100, 200 я не можу сказати. Але я знаю точно заробітні плати залишаться ті самі, а все навколо нас точно подорожчає. Знову ж таки, не хочу сіяти паніку, втім, так повелося, що українці все життя боролися. Уся наша історія − це історія боротьби. Хотілося б, щоб ми все ж таки побороли всі проблеми і нарешті отримали заслужене світле майбутнє. Водночас, я не довіряю тим особам, які фронтують цією боротьбою, які йдуть попереду. Я впевнений, що є фінансовий ресурс, який країна може залучити, це, насамперед, внутрішні гроші, капітали наших громадян. Таких прецедентів в історії було багато, це Сінгапур, до прикладу. Вони випускали облігації внутрішнього займу. Скажіть, а от ви повірили б нашому новому прем’єру? Чи дали б ви гроші в обмін на папірець, який він емітує у вигляді облігацій ОВГЗ? Особисто я, ні. Я не вірю.
